Я вже десять років, як одружена. І всі ці десять років свекри наполегливо намагаються приорати мене на своїх дачних угіддях. Я до мозку кісток – міська мешканка. Мені ці садово-городні “радощі” не потрібні. Але мої свекри просто не переживуть, якщо за сезон хоча б десяток разів не побачать мене на своєму городі. Я їм з […]
Продолжение...
Мій чоловік кинув мене через 3 дні після того, як у нас народився син. Це був удар но жем по сер цю, але наслідки були ще rірші, і справжній удар, можна сказати, був ще попереду. Мені доводилося працювати на двох роботах з нічними змінами, щоб грошей вистачало хоча б на гречку. Днями і ночами я […]
Продолжение...
Я припустилася помилки, коли піддалася своїй свекрусі і переконала матір дозволити своячениці жити в неї. Я родом із міста. Я вчилася там медиком. Я з радістю переїхала до села. У мене швидко розвинулася спільна мова з сусідами та з пацієнтами. Я вирішила лишитися. Мама залишилася у місті. Переселити мене для неї було непросто. Тато пішов […]
Продолжение...
Батьки вибрали, де мені жити. Я не хочу повертатися до міста, де маю квартиру. Батькам не подобалися великі міста. Я не могла терпіти це місто, коли була маленькою. Ніколи не бачиш нових облич. Будучи підлітком, я вирішила залишити це місце за всяку ціну. І мій єдиний вибір був вступити до університету. Нарешті, мені вдалося вирватися […]
Продолжение...
На даний момент я з чоловіком і з двома синами живу в двушці свекрухи. Живеться тісно, але іншого вибору у нас немає, адже в нашій квартирі повним ходом йде ремонт. У свекрухи є онук улюбленець, це син моєї зовиці. Не те, щоб вона інших онуків не любить, але йому вона дозволяє взагалі все, що іноді […]
Продолжение...
Ірина Михайлівна дуже добре виглядає для свого віку. Так і не скажеш, що їй вісімдесят. З дитинства її вчили, що потрібно бути доглянутою і красивою. Жили з чоловіком дуже добре, заробляв більш, ніж відмінно. Ірині було тридцять сім років, коли у них народилася перша дитина. Подружжя було дуже радо. Але ніхто не знав, чому так […]
Продолжение...
У мене було тяжке дитинство. Коли наша сім’я зіткнулася з фінансовими труднощами, моя мати кинула нас на користь перспективного нареченого. Вона не хотіла відмовитися від своїх цілей і жити у злиднях. Мій батько наполегливо намагався поставити мене на ноги, незважаючи на те, що він був спустошений відходом матері. Він робив усе можливе, щоб виростити мене […]
Продолжение...
До своїх п’ятдесяти семи років я зрозумів одну просту істину – зроблене добро не завжди повертається добром. Особливо якщо робиш добро сусідам, знайомим і колегам. І якщо після доброї справи колега обмежиться простим “спасибі” – то вважай, що тобі пощастило. Я усвідомив, що жити треба для себе, а не для іншого. Я виробив для себе […]
Продолжение...